Вийшла нова книга Олексія Савона "Творці історії прилуччини"
Вийшла нова книга олексія Савона "Творці історії прилуччини"
10.06.09. В приміщенні прилуцького краєзнавчого музею на засіданні краєзнавчого товариства імені Василя Маслова відбулась презентація книги Олексія Савона «Творці історії прилучи».
Олексій Антонович – відомий краєзнавець – багато років збирає матеріали, що стосуються історії та сучасності Прилуччини. Перша його публікація – «Дідівці. Садиба творчості і доброти» – побачила світ у 1993 році, за нею з’явилися дослідження «Матеріальна культура Прилуччини. Промисли і ремесла», «Удай тихоплинний. Минуле і сучасне річки та її притоків». Проте найбільше сил та часу затрачено на створення у співавторстві з Дмитром Шкоропадом енциклопедичного довідника «Прилуччина», що десять років не міг дійти до читача через брак коштів і був виданий завдяки матеріальній підтримці земляка, мецената Юрія Вікторовича Коптєва, у 2007 році.
Саме з цієї книги мі дізнаємося, що першим, хто зробив міста Прилуки та Густинського монастиря був знаменитий арабський мандрівник Павло Халебський, який у 1654 році відвідав наш край. І ще безліч цікавих ексклюзивних фактів та повідомлень про наше минуле. Виявляється, біля Перевалочної був маєток бабусі Лермонтова Арсеньєвої і що сам поет бував у наших краях. І не тільки він, а й такі відомі постаті як Глінка, Сковорода , Гоголь, Горький і навіть Марія Закревська, «залізна жінка», дружина Локкарта, згодом Горького, Уельса…
Стислі та таємні біографічні розповіді про козацьких літописців, полковників, відомих меценатів та письменників, орденоносців та героїв соціалістичної праці стануть в пригоді для науковців вчителів та студентів, краєзнавців та учнів, які цікавляться минулим та сьогоденням.
Олексій Анатолійович провів фундаментальну роботу, ретельно вивчаючи архівні документ, по краплині збираючи відомості з різних джерел.
Книга видана в м. Ніжин, видавництвом «Аспект-Поліграф» налічує 768 сторінок. Книгу можна придбати в книгарнях міста або ж замовити через наш сайт. Ціна 150 гр.
Взято з сайту Линовицького краєзнавчтого товариства